Про що ви брешете колегам?

По-перше у нас бабський колектив. А по-друге вони вішаються самі коли я приходжу на роботу. Оскільки люблю попрікаливатся. Почнемо з самого початок дня. Приповзати я на роботу о 7.30 ранку. Працюю швачкою. Далі наливаю собі чашку кави. Поки п'ю мої бабусі по маленьку підтягуються. Чому бабусі? Та тому що реально вони мене старше на 15-18 років. Ну ось їмо далі. Початок робочого дня приперлася все начальство (чоловік і дружина моїх років). Заходжу в закрійного за кроєм завжди остання. Беру крій і чухаю шити. Можу відразу в дверях сказати: Мовляв Захар вали в закрійного там тебе начальство чекає зараз бити буде за твої косяки. Нашила херни і сидиш тут далі строчити. Коротше. біжить Захар в закрійного (захар це я її так називаю прізвище захарова). Чую біжить бідолаха моя спотикаючись, а за нею начальство. Тут я починаю понемаю, що мені кирдик. А сама тим временим кроєм злегка вкриваюся. Раптом неуровнавешанная моя мене вдарить. Коштують вони в Троєм наді мною і строго так лаються. Тільки хто з ким не разберается навушники вічно в вухах. Дивлюся Захар Свол за машинку тільки тоді снемаю навушники і починаю кричати, що правда Оля з закрійного її кликала. Прилітає Ольга і знову понеслося. Поки кричать ось і обід. Потім починаю їм казку розповідати як мене метеоритом в Новосибірську по голові вдарило. Ну тут все понемаю починають і справді довбонув мене добре. Оскільки НЕ дня без брехні (по роботі) не проходять.