Існує два принципових підходи до оцінки озвученої Вами ситуації:
перший:
Створюється авторський текст. Чи не замовний, термінового виконання не вимагає, "вступними ключами в мізки не стукали", Витрачених авансом совість не жалить.
Аналогічно - граф. обжект:
Тут, виключно:
"Душа - пойёт, а пальці - тикають, а миша снує - трохи ди-и-и-ша-а-а-а ...."
Ні коий з даден природою органів, - не апрягается і не уражається.
другий:
Все, що доводиться набирати / набивати, а так само зображати, використовуючи "цузіе з. ідеї" - Нескінченно стомлює.
Бо, хоч як крути, за копіпаст - НЕ плотют.
Або - оч. мало.
Тут-то і народжуються навантаження: на очі, на суглоби, на все остатня ...
Загальне резюме:
Коли є, "що сказати" або "показати" за допомогою цифрових технологій - нчего не втомлювати.
Навіть в тих, найпоширеніших випадках, коли техніка, доступна автору - архаїчна і допотопні.
Всі нещастя - в голові!
Залишити відповідь