Іноді слово може стати останнім кроком до самотності.
Чому ж слова стають пророцтвом?
А ви думаєте, що говорите?
Відповідей: 2
1 +/-
Найкраща відповідь
Мені здається, присутні не стільки пророцтво, скільки передчуття якоїсь події. Людина вимовив слова, тому що так захотів його підсвідомість, на рівні якого це передчуття спрацювало в якийсь момент. А люди, які чули ці слова, відразу зробили висновки, що людина "наколдовал", "наврочив себе","напророкував собі"... Чим більше я на цю тему думаю і читаю, тим більше приходжу до висновку, що це передчуття. Ось кажуть, що слова матеріалізуються. Так вони і матеріалізуються саме тому, що сценарій вже написаний кимось згори, а людина, передчуваючи, просто озвучив майбутню подію своїми словами. Суто ИМХО)
1 +/-
Якщо боятися забобонів, мовчати треба завжди. Скільки разів хтось жартує, і безглуздо, і чорно, і всяко. Кожен день по сто разів.
Але запам'ятовуються саме ті, після яких трапляється щось. Цих випадків мінамальний відсоток, проти цих, які по сто разів на день. Але запам'ятовуються, і все тут. Збіги це все, Людмила.
А якщо ще й думки враховувати, то і думати треба собі заборонити. Ні, не вірю я в це.
Залишити відповідь