А ви всі питання як плаття на себе приміряєте або все ж відсторонено?

Чогось у мене ніяк не виходить бути відстороненою. Вже і лаю себе. Мовляв, так не можна. А не виходить. На думку одразу лізе - от як би Я поступила, що б Я робила ...?

У мене і відповіді все починаються зі слів "Я думаю так", "У нас в родині десь".

Інтроверт я. Все через себе.