Безпардонність – необхідна риса для журналіста?

Ні, безпардонність для будь-якої людини будь-якої професії погана риса. Особисто я працюю в ЗМІ з 2001 року, по-моєму безпардонності по відношенню до людей не виявляв. Просто дуже часто безпардонність плутають з наполегливістю журналіста докопатися до істини, від чого досить-таки часто доводиться ставити співрозмовнику питання, які йому дуже не подобаються, особливо якщо цей співрозмовник ставиться так чи інакше до чиновників. І коли він розуміє, що десь накосячілі і це може стати відомим широкому колу читачів, телеглядачів, радіослухачів. І ось такі трохи припухлі чинуші звинувачують потім журналіста в безпардонності, хоча безпардонність - це підглядати за тобою, коли ти з дружиною сексом займаєшся. Я утрирую, але думаю, Ви розумієте про що я.

Я ось вважаю, що безпардонно поводиться пан Малахов, який перебиває всіх, торохтить, як вертоліт, скаче з п'ятого на десяте. Але хіба це необхідна риса для журналіста? Ні, це ніяк не прикрашає в принципі талановитого ведучого.

У своїй відповіді я хочу донести до Вас, що іноді бажання докопатися до істини плутають з безпардонністю, але іноді ця риса присутня у моїх колег. Але це абсолютно не потрібна риса не тільки для журналіста, а для будь-якої людини.