Буває, думаєш що пробачив людини на словах, але зло затаїв?

Якщо думаєш, що не пробачив, так не пробачив, при чому тут ще якісь слова? Слова можна вголос вимовити, якщо людині тій людині це сильно потрібно. А в думках так якось дивно у Вас виходить. Або пробачив, або не пробачив, якщо образа залишилася, хотіли б навіть пробачити, але не можете, так це діло треба на якийсь час відкласти, може бути, обставини зміняться і прощення саме прийде, образа пропаде і все на цьому закінчиться. Але буває і так, що образа на довгий час залишається, пробачити все одно не можеш. Це погано, звичайно, але так буває. І краще все одно бути чесним із самим собою, визнати, що поки не можеш пробачити, залишити це на "суд часу". А якщо такі сумніви, як у Вас в питанні, то це якийсь самообман виходить, слова проговорюються одні, а думки все одно десь в глибині залишаються інші.

Зовсім пробачити людини, яка дала тобі біль і смуток, непросто. Так можна притупити згодом біль. Якщо сталося щось незначне, то після нетривалого часу все забудеться. Але бувають такі моменти, що не забудеш ніколи. І з періодичністю образа і зло на ту людину буде спливати.

Звичайно таке буває, але я б порадила намагатися позбутися цього почуття. Така образа на багато небезпечніше, простий. Адже це може позначитися як на вашій психіці, так і на ту людину, на кого ви ображені.