А чим це може бути обумовлено - приховувати або не приховувати? Сльози - це фізіологічне прояв людських емоцій. В основному, це сильні почуття - біль, страждання, душевна скорбота, любов, пристрасть, ніжність. Виходить, що проявляти почуття або приховувати їх - питання скоріше етичний. У якихось культурах відсутність прояви емоцій визнається за мужність. Але ж іноді це просто - ознака емоційної "товстошкірості". Чи завжди це добре? Упевнений, що немає.
У чому різниця між чоловіком і жінкою - в тому, що в емоційному плані жінки більш уразливі і тим краще для них, так як після емоційного сплеску вони поплачуть і після у них відновлюється психологічний стан, з чоловіками гірше - у них весь негатив накопичується, що в подальшому може призвести до різних захворювань і психічних розладів. Але чоловіки теж люди - тому іноді можуть поплакати і не більше, вони адже нато і ЧОЛОВІКИ!
Так, нам з дитинства переконували, що чоловік на то він і чоловік, що повинен бути сильним і не плакати. Але ж бувають ситуації, коли варто і не стримувати все таки своїх емоцій. Так що чоловічі сльози-це все ж не гріх і не прояв слабкості-це цілком нормально. Може і інфарктів поменше буде, якщо хоч іноді не проковтнути все (як завжди) а виплеснути емоції назовні, нехай навіть у вигляді сліз.
А навіщо приховувати чоловікові сльози? У цьому немає не чого страшного. Вченими доведено, що виплеск емоцій сльозами, хороший антидепресант.
Чоловік - це не робот, він жива людина, яка вміє відчувати. Я вважаю, що є в житті ситуації, коли засуджувати за сльози не можна. Таким чином, люди виявляють своє співчуття, горе, а в деяких випадках можуть бути сльози радості.
Чи завжди чоловік повинен приховувати свої сльози?
Чоловіки звичайно ж менш схильні до емоціям, ніж жінки, але і у них бувають моменти коли хочеться плакати. Якщо хочеться, то потрібно, не варто стримувати емоції.
Залишити відповідь