Вся українська політика просякнута, ніж те таким неймовірно гнилим, тут і заздрість, і злість і ненависть і як то все це низько, як між сусідами, один сусід заздрить іншому більш успішному, і налаштовує інших сусідів проти цього більш успішного.
Мені здається, що треба виходити, що Україна це не є самостійна держава, а держава однозначно перебуває під зовнішнім управлінням (США).
Тому аналізувати її політику з точки зору здорового глузду її абсолютно безглуздо.
Що в Держдепі сказали, то вони і озвучують. Отже логічно шукати відповіді на запитання чого домагається від Росії США. А США хочуть від Росії одного - розвалу
Росії на ряд б'ються бананових республік і повного контролю над світом.
Зараз вони контролюють майже всі крім Росії (і то частково контролюють через 5 колону, яка всюди) і Китаю, ну і може бути кілька маленьких країн, які вони вже частково знищили (Лівія, Югославія, Ірак, і ін), а інші намагаються знищити - Сирія, Іран.
А що стосується заздрощів, злоби, ненависті то це звичайно властиво багатьом громадянам України, необов'язково українцям, які перебувають під впливом пропаганди, яка все перевертає з ніг на голову. Але думаю, не всі такі, просто ми часто інших не чуємо зі зрозумілих причин.
Україна хоче від Росії, повернення Криму, невтручання в справи України, безкоштовного газу і нафти, так як несправедливо, що у Росії це все є, а в Україні дуже мало, безвідсоткових кредитів, визнання української нації титульної серед слов'ян, безмитної торгівлі з Росією а в подальшому передачі Кубані Україні, а далі хоче стати царицею і володаркою морською, а Росія щоб була у неї на посилках? Якось так? Ні?
Мені здається, що Україна ні чого вже не хоче. За неї "хочуть" чужі дядьки з-за океану. Велика геополітика не дає спокою бідній державі. Пани б'ються - у холопів чуби тріщать. Простий народ хоче просто нормально жити, що б його не чіпали.
Щоб Росія не заважала Україні жити в своїй - української реальності
Ось дивіться, перед Україною - дві реальності.
Перша - це її, де за нею "Фесь світ", Їй допомагають, плекають і інша нісенітниця.
Друга - це просто реальність в цифрах, в фактах і в перспективах.
Вибір України до 2016 року - не помічати "чужу" реальність. Тому були:
"Ви фсе брешете";
"Росія напала";
"У Криму все погано";
"Росії скоро не стане"..
У 2016 році, Україна вже не може не помічати цифри, бо це вже проявляється серед населення.
І тут почали виникати:
"Росія не нападала, але відправляла гібридні війська"
"Хоча Росія не нападала, але Росія все одно - бреше"
"Навіть якщо в Криму дійсно є Енергоміст і продукти, то все одно - там все погано"
"Росія тримається, але ми ще сподіваємося на падіння цін на нафту"...
При цьому, саме чудове - Росія нічого не ініціює для шкоди Україні, але діє виходячи із ситуацій, в тому числі русофобських проявів з боку України.
Україна бажає продовжувати жити в своє реальності, але як і раніше реальність її штовхає, а вона звинувачує в цьому - Росію.
)
Як то все швидко забули, що на початку конфлікту пройшла інформація про те що в Україні знайшли поклади сланевого газу. При тому два родовища, одне на кордоні з Польщею а інше як раз на територии Донецької та Луганської обл. І заокеанські товариші готові почати розробку, але при видобутку сланцевого газу дуже, ДУЖЕ! сильно порушується екологія. Польща відразу сказала НІ, а з Європою не поспоріш. А ось Росія, її можна притиснути за допомогою все тієї ж Європи. Так що це все ВУГЛЕВОДНІ. В Америці на заходу, екологія вже було пошкоджено і зараз їй потрібні інші території для разроботки сланцевого газу. А ви говорите "хохли" "москалі".
Залишити відповідь