Ситуація така. Я перебуваю в Декрет. Працює один чоловік. Останнім часом нам доводиться міняти старі меблі на нову. це як ви розумієте не маленькі витрати. І щоб що-небудь придбати необхідно збирати гроші. А у нас маленька дитина. Доводиться на всім чим можна економити. Природно тільки на себе. Адже на малятку заощаджувати не будеш.
Так ось пішли ми в магазин і чоловікові захотілося купити салат, ну скажімо так прямо зовсім не з дешевих. Я спробувала йому пояснити, що грошей мало і дитині треба купувати все, а до зарплати ще дуже далеко. Так він влаштував таку істерику, гірше маленького малюка, який просить у мами чергову цукерку. Він просто і майже на всь магазин сказав "А я хочу!!!". Викладай каже що-небудь з кошика, але салат ми купимо.
Виходить що йому я не можу відмовити ні в чому, дитині тим більше. Що робити не знаю. Так він ще й заявляє, що ти бухгалтер в сім'ї і тобі вирішувати звідки на все ми будемо брати гроші.
Виходить що мої бажання взагалі не всчёт. Хіба це справедливо? І в будинок треба все купувати. Так заробляв би хоч пристойно. Вопоосов б не задавала. А то принесе трохи більше допомоги і виникає. Підкажіть може у кого була подібна ситуація, як йому пояснити, що так робити не красиво.
Одна в магазин ходити не можу, сам за мною плететься.
Залишити відповідь