Чому я дію, тільки коли падаю на саме дно?
Відповідей: 3
Напевно тому що зрозуміли, відштовхнувшись від дна можна швидше досягти поверхні, випередивши навіть тих хто борсається по середині. Та й взагалі, побачити дно іноді навіть корисно, мудрей стаєш (є з чим порівнювати).
Може Вам підсвідомо подобається доводити себе до такого стану, щоб у час падіння вниз набиратися сил і при торканні дна добре відштовхнутися і почати стрибок вгору (в основному так роблять люди - скорпіони зодіаку). А ще може Ви трохи лінивий для того що б хапатися і чіплятися, що б не впасти. Але коли вже на дні - іншого вибору немає, і тоді дертися вгору. Є люди які впали на життєве дно і взагалі не намагаються встати-одні з-за ліні, інші через залежність (алкоголь, наркотики) є ще паразити - люди які чекають щоб їх підняв хтось інший. Це моя думка.
Це стара російська традиція, дольфаніка, називається - "Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься", Це в генах і поки вся нація це не зживе, так і будемо передавати це друг-другу у спадок, медицина тут поки безсила. 🙂
Залишити відповідь