Є така народна прикмета, що натільний хрестик дарувати не можна, нібито з ним перейдуть всі біди і негаразди чужу людину. Новий власник ніби "понесе хрест" за іншого.
Але це всього лише домисли, так як християнська релігія це заперечує.
Прийнято, що хрестик повинен дарувати хрещений батько при хрещенні. Хрестик купується і освячується 1 і на все життя.
Якщо ви знайшли хрестик або вам "передарували" ношений, то слід його освятити.
Вірити в усі це чи ні кожен вирішує сам 🙂
Якщо зберетеся самі дарувати натільний хрестик, то робити це треба з добрими думками, чистою душею і від щирого серця 🙂
Дарувати хрестик можна, але я б не радив. Коли ми хрестили дитину, хрестик купувала хрещена. Дитина після хрещення почав погано спати, кричати без причини. Коли чоловік поцікавився у бабки-знахарки (возив до неї знайомих і запитав мимохідь), вона порекомендувала хрестик зняти і самим купити новий. Ми так і зробили, дитини наче підмінили, все стало як раніше: тихий, спокійний.
У знайомих, через пару місяців, була та ж історія. За нашою порадою вони поміняли хрестик і все стало добре.
Незнаю, збіг це чи ні, але все ж краще купити хрестик батькам.
Я такий прикмети навіть не чула, а церква в прикмети не вірить. За логікою можу припустити, що дарує хрест нібито передає свій "хрест" (В переносному ссмисле, ношу, долю, тягар) тому, кому дарує. Зазвичай саме так складаються всі забобони. Я ж знаю багатьох людей, яким на хрестини дарували хрестики, або просто на свята. Нічого жахливого і екстарордінарного з ними не сталося.
Хрест дарувати не можна тільки в тому випадку, якщо його носив вже інша людина. А куплений новий в магазині можна, він не несе на собі ніякої інформації. Церква не забороняє, а сам хрестик потрібно освятити перед тим, як носити його.
Кажуть, дарувати хрестик можна, але тільки на іменини або в момент хрещення. У всіх інших випадках приймати хрестик не можна навіть від самого хорошого і самого близької людини, тому що нібито від того, хто дарує передадуться все його негаразди і хвороби.
Однак будь-які повір'я на цей рахунок церква геть спростовує: якщо хрестик дарується / передається від чистого серця, то краще його прийняти.
Тому що є повір'я в православ'ї, що даруючи хрестик ви перекладаєте свою частку на людину. Причому важку її сторону. Якщо ж ви все таки вирішили подарувати хрестити, то попросіть у щасливчика 10копеей за нього 🙂 Це теж саме як не можна дарувати ножі, носові хустки і годинник. 🙂 (Хоча на рахунок годин не пам'ятаю точно)
Все це нісенітниця. До Православ'ю все забобони, повір'я та прикмети не мають ніякого відношення. Якщо сумніваєтеся в хрестику (знайдений) - освятите його. Нічого поганого чи хорошого не переходить до дитини. А ходити до знахарки і говорити про віру в Бога при цьому взагалі не слід.
Вважається, що хрестик дарувати не можна, так як разом з ним від того людини можуть перейти його проблеми і все погане. Треба чисто символічно взяти за нього хоч одну копійку, тоді вже, начебто, можна. А ще кажуть, якщо знайти хрестик, то його брати теж не можна.
Я вважаю завжди, що хрестик можна подарувати, але тільки якщо це будуть хресні батьки дитини. По-моєму, вони і повинні при хрещенні дарувати (купити хрестик) свого хрещеника. І батюшка в церкві не забороняє так робити.
Такий прикмети в народній чутці немає, хрестики дарують, тим більше не ношені, це хороший подарунок, особливо якщо він з золота, і можна вважати його пристойним подарунком. При сумніві завжди можна думку батюшки запитати.
Залишити відповідь