Раз збрехавши, хто ж тобі повірить, говорить прислів'я. Брехня і зрада близькі, але зовсім не одне і те ж. Брехун - не обов'язково зрадник, але зрадник - обов'язково брехун. Якщо людину хоч раз спіймали на брехні, то підсвідомо це пов'язується зі зрадою, і колишнього довіри вже не буде, так вже ми влаштовані.)
Я йому не вірю тому, що він мене обдурив. Але давайте подивимося на це питання трохи глибше.
Людині перестають вірити не тільки після банального обману. Недовірою нагороджують і людей які не виконали поставлених завдань, не залежно від того ставив завдання перед собою сама людина або Ви самі сподівалися що він обов'язково повинен виконати те чи інше завдання.
І я не погоджуся з думкою що людина втратила довіру неодмінно є зрадником.
Зневіритися в людини можна за секунди а відновлювати її доведеться роки і не факт що він знову знайде довіру.
Простий приклад: -інші сказав мені що навчитися кататися на велосипеді дуже просто і я навчуся за пару днів. Минає тиждень але я не зміг проїхати і пару метрів, до того ж все тіло було в синцях і подряпинах. Ми говоримо що він брехун, обманщик? і йому більше не можна вірити, забуваючи зізнатися собі і оточуючим, що винні ви самі.
Перестають вірити зраднику, зраднику. Це людина на якого більше не можна покластися в скрутну хвилину. Якщо мене свідомо підвели, як тепер кажуть, "підставили", То ні про які стосунки з тією людиною не може бути й мови. Ворог завжди попереду, його знаєш і бачиш. А предатель- він тим і небезпечний що в останній момент кидає. Такого вчинку прощення немає.
Вірити перестаєш від розчарування, якому передувало зрада, брехня або наклеп.
Залишити відповідь