Дорослі люди звертаються один до одного, вживаючи прізвисько. Це нормально?
Відповідей: 5
Прізвисько - це кличка. Якщо кличка милозвучна і людина дала згоду на те, щоб його так називали, тоді все нормально. Якщо без його дозволу його називають по кличці, і сяк кличка можливо неблагозвучна, то він це розцінить як спотворення свого прізвища і образиться. Перш ніж називати людину на прізвисько, потрібно запитати у нього дозвіл на це, якщо він згоден, то можна його називати по кличці. Кличками також можна вважати також позивні у солдатів армії, а також мережеві імена в інтернеті. У цих випадках людина на це заздалегідь добровільно згоден. Це нормально, що дорослі люди спілкуються за прізвиськами, якщо рішення було обопільним, і вони не надто голосно розмовляють. Якщо рішення про присвоєння людині клички було одностороннім, і вживання в розмові з людиною цієї клички - це ознака невихованості. Питання про перехід на клички можна підняти тільки серед друзів. Але ніяк не можна перед чужим або вищим людиною.
Так вийшло, що в останні два-три місяці я дуже багато спілкуюся зі своїми колишніми однокласниками (по сумним приводів, між іншим), з якими я підтримую стосунки вже на протязі стількох багатьох років, що як то кажуть, так довго не живуть 🙂
Так ось, під час наших зустрічей саме дитячі та юнацькі прізвиська чомусь спливають і в голову приходять. Не бачу нічого страшного і вже, тим більше, поганого, що дуже дорослі люди звертаються один до одного, як Архіпич (від прізвища Архипова), або Жучіла (теж від прізвища), або Карпич (вже від батькові), або ... більше перераховувати не буду.
Можу сказати, що прізвища у багатьох жінок з тих шкільних днів змінилися вже не один раз, а ми все також звертаємося один до одного по-шкільному.
У цьому є якась теплота, тому що ті відносини і все, що з ними було пов'язано, знаємо і пам'ятаємо тільки ми.
Чужих тут не люблять!
Ненавиджу, коли чую як хтось говорить: зайчик, котик, ти моя рибка і т.д. Взагалі не люблю всякі прізвиська і ніколи чоловіка не називаю всякими зоологічними істотами. Можна ж і по імені ласкаво звернутися до людини.
Прізвиська можуть бути різними, та й контингент людей які спілкуються між собою теж. По суті синоніми слова прозвіще- це: кликуха, поганяло, нікнейм тощо. Перші 2 варіанти в основному вживаються в кажестве жаргонної лексики людей побували в місцях позбавлення волі. Що стосується никнейма, то це слово підходить для людей, що спілкуються за допомогою мережі інтернет. Наприклад мій нікнейм на цьому сайті chpox. І я вважаю, що використовувати прізвиська (нікнейми) в різних варіаціях це цілком нормально.
Мені не подобається коли дорослі люди кличуть один друг на прізвиська, навіть якщо вони близькі друзі. Це виглядає якось по-дитячому. Так може їм так приємніше спілкуватися і веселіше, але мені здається краще за іменами.
Залишити відповідь