Психологи виділяють такі позиції (реакції) людини у ставленні до світу людям:
Якщо дотримуватися першої позиції, то це крайній випадок, це повне невіра ні в себе, ні в людей, ні в що. Нам це треба? Не треба, т. К. наслідки можуть бути дуже важкими (до суїциду).
Друга позиція вже трохи краще але тут залишається невіра в себе, низька самооцінка, що також не додає оптимізму.
Третя позиція ближче до заданого питання, тому що людина не довіряє життя, людям, всюди шукає підступ, себе при цьому вважає "білим і пухнастим", Але от чомусь йому, як того тигру, "весь час м'яса не доповідають". Він і жарт сприймає всерйоз, і не здатний подивитися на проблему з іншого боку. Що робити?
Треба зрозуміти, що досконалих людей не буває, все можуть помилятися, вести себе не завжди гідно (в тому числі, і сам скривджений), радіти тому, що стільки всього хорошого є в цьому короткому житті, і не треба витрачати свої дорогоцінні нерви на які -то образи, не треба не збільшувати зла.
Краще бути на позитиві, звичайно засумувати теж можна іноді але краще якомога менше сумувати. А іноді можна просто зробити вигляд що ображаєшся і тоді можна багато чого отримати, але як би не втратити себе. А на дурнів взагалі краще не дивитися і себе так не називати
Залишити відповідь