Адже явно, одні люди"заточені" на перше, а інші на друге. І рівень інтелекту начебто ні до чого. Серед обох категорій є і розумні і дурні.
Адже явно, одні люди"заточені" на перше, а інші на друге. І рівень інтелекту начебто ні до чого. Серед обох категорій є і розумні і дурні.
Думаю що тут справа не в розумних і не в дурнях.
Наприклад, атомну бомбу (або інший засіб масового ураження, руйнування) створив розумний а не дурень. А що створив дурень? Та практично нічого. А якщо людина нічого не створює - значить він руйнує.
Так що, в цьому випадку ще невідомо хто більше створив біди дурень або розумний.
Творить ж людина мудра.
Який бачить далі наслідки свого винаходу, порівнює ті наслідки з користю або шкодою в майбутньому.
А ось мудрих-то, дійсно дуже мало.
Серед дурнів їх практично немає.
Наукові дослідження з цього питання мені не зустрічалися.
Нр оскільки мова йде про людей творцями і руйнівників, то можна провести деякі паралелі й аналогії.
Роботи, що досліджують психіку людини, його мозок, неростуктуру психіки сходяться в одному. У тому, що в людині 48% темних сторін, (негатівнихчерт характеру) і 51% світлий сторін (загальноприйнятих позитивних рис.
Як бачимо, перевага незначний. Людина все життя метається по простору всього в три відсотки, щоб не стати бандитом і не перетворитися в ангела.
Так і з руйнівниками і творцями. Поле битви між ними - лише три відсотки. Боротьба йде постійно зі змінним успіхом.
Одвічна боротьба добра зі злом.
Якщо творення розуміти широко, включаючи в нього поняття дітонародження, то творців явно більше, про що свідчить постійний приріст населення Землі, що відбувається всупереч загибелі людей від епідемій, воєн, техногенних і природних катаклізмів.
Якщо творення розуміти у вузькому сенсі, як діяльність сприяє життя людства, її постійного поліпшення і полегшення, то і тут співвідношення на користь творців, про що свідчить постійний науково-технічний прогрес.
Але тут важко вивести які-небудь кількісні співвідношення.
Крім того, поняття дурня не завжди є однозначним. Спробую проілюструвати це на конкретному прикладі. Колишній президент України Кучма був до президенства директором заводу з виробництва ракет. Дурнів на таку посаду не ставлять. Але ось Кучма вирішив, що також відмінно розбирається в історії. У своїй книзі "Україна - не Росія" він сформулював завдання "створити українця". Може його вторгнення в історію підштовхнуло ті події, які зараз відбуваються в Україні? Хтозна. І як при цьому оцінювати особистість його самого?
Залишити відповідь