Ну так зрозуміло, чому в Росії атеїзму багато. Причиною тому - історія з географією.
Ось що ми з історії маємо? Молилися на Русі древнім Богам. Перуну, Ярила, іншим іншим. Прийшли ченці з Візантії, князя умовили релігію змінити. Старих богів попалили, народець, який в нового Бога увірувати не хотів, тих теж вогнем та мечем "вмовляли".
Потім вже за царя-батюшки Олексія Михайловича Найтихіший знову надумали релігію міняти. Старий обряд відкинули, новий прийняли. Старообрядців, котрі не хотіли замість святого хреста Іудиної пучкою обмахуватися, тих в зруби загнали, соломою обклали та й попалили. І ікони їх теж здебільшого не пошкодували.
Потім вже після царя-батюшки Миколи Олександровича Кривавого релігію вирішили викорінювати. Храми позакривали, батюшок, котрі новій владі за те проклинати стали, відправили куди подалі. Кого на Соловки, а кого на десять років без права листування.
Тепер з географією. Країна велика, всіх вистачає. У Туві та Калмикії - буддисти. На Північному Кавказі та по бОльшей частини Поволжя - мусульмани, в Біробіджані ніби як послідовники іудаїзму (якщо не все в землю обітовану мігрували). Та й з християнством - кого тільки немає. І баптисти, і євангелісти, і адвентисти, і єговісти. Це вже не кажучи про православ'я і деяку кількість католиків.
І що простій людині робити, якщо він з історії знає, що релігію не раз змінювали, якщо за різними географічними регіонами по різному Богу моляться, а то і різним богам. Ось проста людина і думає: "Мені і без релігії добре. Все одне: не вгадати яка правильна."
Їх атеїстами виховують. Точно так само як і віруючих. Просто, людина, якій дитина довіряє, говорить "Бога немає". Дитина, а згодом й дорослий, сліпо вірить цим словам. Тому що так мама / тато / бабуся ... сказав / а.
Як я майже став атеїстом.
(За основу можна взяти біблію і біблійного бога)
У автора або авторів біблії все чомусь звелося до Землі.
Взявши Землю як еталон і зменшивши його діаметр до 5 мм ("горошок") Почав вираховувати астрономічні одиниці небесних тіл.
Виявилося, що Творець образно кажучи, йшов по пляжу.
Знайшов курган піщаний, нагнувшись підняв жменю піску, вибрав одну піщинку, визначив 1/100 частина мікробів цієї піщинки "обраними" і став з ними робити діла в цій самій піщинці.
Так я став атеїстом саме біблійного бога.
Але не перестав стверджувати, що Творець - існує.
Ким став чоловік, віруючим або атеїстом, залежить від його оточення з малих років-сім'я, школа, вулиця. Всі вони разом формують ставлення людини до Бога. У нашій країні кількість атеїстів, напевно, більше, ніж у багатьох інших країнах, оскільки в радянські роки велася атеїстична пропаганда. Зараз насторожує зворотний перекіс висловлювати на публіці атеїстичні погляди не рекомендується. Вірити в Бога чи бути атеїстом повинна бути повна свобода вибору.
Це дуже індивідуально. Є люди фанатики, є люди слабо вірять, а є ті, хто взагалі намагається не бути причетним до релігії (їм це все нецікаво). Виходячи з початкового стану людини, з його життєвих обставин і з особистісних якостей, складається індивідуальна причина. Це може бути розчарування в церкві або релігії, важке фінансове становище, трагедії і так далі.
Ну так званий атеїзм в Росії це таке модне протестний явище. І нічого спільного зі справжнім атеїзмом він не має. У радянському союзі, наприклад таким було навпаки хрещення в церкві, як би проти основної лінії партії. Перестане сьогоднішня глав. партія просувати так яро православ'я в особі РПЦ - атеїзм перестане бути модним.
Залишити відповідь