Власний дитячий досвід.
Якось пробували навчити, тримаючи великий під сідло. Нічого з цього не вийшло. Ні швидкість узгодити, ні навчитися балансувати - а як навчитися, якщо тобі не дають ні впасти, ні не втратити?
Біля будинку була полога гірка. З неї йшла асфальтова дорога за будинок. Підняв великий туди, сів і поїхав. На швидкості-то він тримається сам. Кілька разів скотився, і раптом поїхав назад. Усього й діла.
Тільки велосипед повинен підходити по зростанню. Або навіть бути трохи нижче. Щоб можна було без проблем встати на землю.
Мене в дитинстві вчили їздити на двоколісному велосипеді, знявши з задніх коліс 2 маленьких підтримують колеса. Папа підтримував велосипед ззаду за сідло, щоб я не падала, а я рулювала і крутила педалі 🙂 В якийсь момент він відпустив сідло, і я поїхала вже сама без підтримки. Досить швидко навчилася, за годину може бути.
Мені батько купив і сказав, що у мене тиждень, не навчуся тому віддамо великий в магазин! Сказав він жартом, але з серйозним виглядом! Тиждень я падав, але навчився! Велосипед залишився у мене на довгі роки, може і. Вам такий метод застосувати!)))
Залишити відповідь