Вдається ледве не купитися на їх підлу лестощі?
Вдається ледве не купитися на їх підлу лестощі?
Буває що і правду кажуть, але я останнім часом ні у кого не питаю, намагаюся довіряти власним очам, а не вухам, в які заливають всяку. Пам'ятаю зворотну ситуацію, одна продавщиця відмовляла мене спідницю купувати, типу мені треба на розмір більше, але я прекрасно в неї влізла і носила з подвійним задоволенням!
Взагалі дратують такі торгаші. У великих, фірмових магазинах консультанти тактовні і не нав'язливі. А на ринках або невеликих точках продажу, як стерв'ятники налітають.
Особливо кавказькі торагаші і наші баби років під 50, мова так підвішений і натиск такий, що люди на моїх очах брали якийсь китайський ширвжиток за ціни як в бутіку, мене теж так дурили, де то років до 15-16.
Відповідаю залежно від того, що мені на вуха вішають: "Такий товар всюди, не треба ляля що тут він чарівний (російський, шкіра, гарна тканина)" "Я сам знаю що мені треба, радити не треба", Коли зовсім перти починають то "заспокойся". Зараз навпаки навіть, я назойлевий, іноді хвилин 20 вмовляю скинути, і скидають від 500 до 1000, головне на вуха присісти, як вони. Правда не з усіма прокатує.
Потрібно стежити за мовою, а ти кавказці та й наші торгашкі бойові трапляються. Та й жорсткіше треба з ними)))
Хамити не буду, ввічливо відповім що сама все бачу. Коли мені потрібна порада, то сама спершу продавця. Найчастіше мені трапляються розумні продавці і розмір відразу у ворожать і знижку запропонують.
Іноді дійсно і покупці приходять самі не знають чого. А вже щоб вибрати гарну річ звичайно не треба покладатися на компліменти продавця. У вас є очі і ви самі краще знаєте, що вам треба. І будьте поблажливіше до продавців, вони на роботі і не на дуже легкою.
Якщо мені не потрібно нав'язливе увагу продавців, то даю зрозуміти відразу. Продавці дратують фразою "Запитуйте що вам іетересно?". Питаю, скільки час або який курс доллларов? Якщо запитують, що вам показати, зазвичай кажу, покажи сиськи! Або допоможи матеріально, якщо вже дуже горить бажанням допомогти.
Добре, що не зустрічаю таких продавців. Приходжу в магазин, беру потрібну річ, міряю і йду до каси. Після плачу гроші і йду. Люблю такі магазини, де справа продавця - лише взяти гроші на касі. Це полегшує вибір одягу і мені, і роботу продавцям.
У нас магазини з такими продавцями вже в далекому минулому. Віддаю перевагу великі відділи від будь-яких крупненьких виробників, де самообслуговування і одягу - завались. А продавці тільки і зайняті біганиною, то показати, де що висить, то з примірочних речі забрати да розсортувати. Раніше були магазинчики з настирливими продавцями. Зазвичай відповідала їм з посмішкою на їх настирливість: "Ви знаєте, я особливої сором'язливістю не відрізняюся. Якщо що - я до Вас звернуся. ОК ?!"
Грубити, звичайно, не варто. Але поставити людину на місце потрібно.
Я їх слухаю, сама була в їх шкурі - коли по швидкому потрібно щось продати, а покупці ходять, дивляться і не знають взагалі чого хочуть. Лише коли чіпляєшся, померяйте, подивіться - тоді ворушіння і продажу починаються. Звичайно, коли стоїш на точці - потрібно хвалити свій товар, що і дешевий і хороший. Будеш стояти як стовп - ніякої реакції. Деякі навіть хочуть щоб їх вмовляти.
Залишити відповідь