Якщо у воду додати трохи який-небудь лугу, то при пропущенні через такий розчин вода буде розкладатися на водень і кисень: водень буде виділятися на катоді, а кисень - на аноді. Луг потрібна тільки для того, щоб різко збільшити електропровідність чистої води, тому концентрація лугу може бути дуже невеликий. Щоб на катоді водень не виділявся, на цьому електроді повинна йти інша реакція, що успішно конкурує з реакцією розряду іонів водню. Це може бути, наприклад, електроліз міцного розчину нітрату міді або нітрату срібла. На катоді замість водню будуть виділятися відповідно мідь і срібло, а на аноді і раніше буде виділятися кисень. (Можливі й інші варіанти.) Щоб не виділявся на аноді кисень, на цьому електроді повинна йти інша конкуруюча реакція, яка не дає розряджатися катіонів гідроксилу. Наприклад, якщо піддати електролізу міцний розчин хлориду натрію, на катоді і раніше буде виділятися водень, а на аноді - хлор. Хлорид натрію можна замінити бромидом калію. А можна - сульфатом калію, тоді на аноді при достатній концентрації сульфату його аніони будуть окислюватися з утворенням надсульфат-аніонів S2O8. Саме так отримують, наприклад, надсірчані кислоту. Якщо ж, нарешті, піддати електролізу розчин хлориду або броміду міді, то на електродах взагалі не будуть виділятися гази.
Залишити відповідь