Якби ви опинилися на місці самотньої жінки з трьома дітьми (см)?

Я б на місці цієї жінки

• спробував би отримати соціальну допомогу в органах соціального захисту ...
• спробував би стягнути аліменти з її колишнього чоловіка або чоловіків ..
• спробував би влаштувати хоч одну дитину в інтернат ....
• звернувся б за допомогою до уповноваженого у справах дитини в їх регіоні
• звернувся б в різні громадські організації та фонди
• по домівках б ходити не став ...

для kpsr [86.5K]

Я ніколи б не віддала дитину в інтернат. Коли одна дитина у мене захворів. І потрібно було з ним лежати в лікарні в місті. То я домовилася в місцевій лікарні і поклала в них своїх дітей. А коли виписалася з міста, то забрала їх. Не знаю як де, але у нас практикують на канікули такий стаціонар (типу санаторію оздоровчого).

Соціальна допомога погоди не робить. Вона одноразовий (у нас максимально можна отримати 2 тисячі рублів і все.

Я зверталася раз в фонд "Російська береза"-спеціальний фонд для багатодітних сімей. Дала розміри дітей, але мені вислали зовсім не те, що мені потрібно було. І в листі написали. (Раз ви більше ні в чому не потребуєте) я зрозуміла, що це відписка.

Я теж намагалася отримати аліменти з чоловіка. Його багато разів судили. Але було цікаве висновок (Вирок суду, що найцікавіше-180 годин на користь держави і все, а на користь дітей нічого не присудив). А потім пристава подзвонили і попросили забрати виконавчий лист, та ще прокуратура надіслала виконавчий лист.

Я зрозуміла, що здоров'я, їжа і все таке інше в руках самої матері. І нема на кого сподіватися не можна. Поки молода і сили є треба працювати. Бо в нашій державі багатодітні ні кому не потрібні.

Якщо дитина до року, значить є материнський капітал. Я б знайшла тих, хто займається переведенням коштів у готівку маткапіталу і за певний відсоток перевели в готівку б його. Шкода звичайно втрачати певну кількість грошей, але це краще, ніж ходити по домівках. Та й сумніваюся я, що ходіння по домівках принесе якийсь результат. Після того, як дитині виповниться півтора року віддала б його в дитсадок і вийшла на роботу.

З трьома дітьми я не виявлялася в такому положенні, але з двома довелося, один з яких був новонароджений. І маткапіталу в ті часи не було. Я не придумала нічого кращого, як знайти їм нового папу, який буде містити мою сім'ю.

Піти в соціальні служби. Встати там на облік, хоч якісь гроші будуть платити. Якщо є або був чоловік, то він повинен платити аліменти. Якщо його в природі немає, то знову ж пенсію по втраті годувальника треба оформити.

Ну не знаю на роботу б влаштувалася. Вечорами підлоги мити в продуктовий магазин. Брала б дітей з собою. У візку б їх поклала, вони б спали, я б підлоги мила. На пошту можна було б влаштуватися, туди всіх беруть. Хоча б листоношею або сортувальником. Це швидко, і потім вдома з дітьми. Вихід завжди можна знайти. Тим паче жінці. Ми такі натури, що якщо треба не зламаємося і вихід завжди знайдемо.

А по дворах ходити, тільки ганьбитися. Це не вихід, а просто продлеваніе свого падіння.

Дивлячись в якій ситуації. Якщо жінка з трьома дітьми розлучена з чоловіком, чоловік зобов'язаний платити аліменти. Це звичайно не такі вже й великі гроші, але на те, щоб прогодувати дітей вистачить.

Якщо ж чоловіка взагалі немає, тоді навіть і не знаю. Є рідні, які можуть допомогти посидіти з дітьми, поки жінка десь працює або підробляє.

Ходити по домівках вже найостанніша справа. Вихід є з будь-якої ситуації