Всі ми знаємо і найчастіше дуже трепетно ставимося до бабусь і дідусів. А як у вас склалося з цим?
Нам допомагає мати дружини, вона няньчить онука пів дня, поки дружина на роботі.
Від моїх батьків допомоги не було ніякої, ніколи з тих пір як я пішов в армію, до батьків я приїжджаю 2 рази в рік, вони живуть в іншому місті.
Так, і яка повинна бути допомога від батьків, якщо ти пішов з дому і став самостійним?
У мене ніяких відносин, в нашій родині онук один, мій двоюрідний брат, він любіменькій, йому дзвонять, питають як він, чекають в гості. Мені дзвонять 2 рази в рік на День Народження і на восьме березня. Я звикла і теж перестала дзвонити, бо всі дзвінки закінчуються однаково, розповідями як справи у брата.
Залишити відповідь