Авторами першого перекладу Нового Завіту на есперанто були англійці J.C. Rust (Раст), B.J. Beveridge (Беверидж) і C.G. Wilkinson (Уілкінсон). Робота відняла два роки - Новий Завіт був опублікований в 1912 м
На перекладачів значний вплив мала англомовна версія тексту, відома як Біблія Короля Якова. Тому даний переклад більшою мірою відображає Textus Receptus, ніж сучасні переклади цієї частини Біблії на будь-які мови, які нині вважають за краще робити по найбільш стародавнім збереженим манускриптів.
Саме тому питання про новий переклад Нового Завіту став через досить короткий проміжок часу, що призвело до появи "Лондонській Біблії" 1926 р представляла собою обидва тексти, причому термінологічну базу обох Завітів була гармонізована з позицій протестантизму. Простою мовою: одні й ті ж поняття в перших перекладах Старого і Нового Завітів переводилися різними словами, що призводило до богословської неясності.
Залишити відповідь