Вони барабанять по землі, коли відчувають будь-якого хижака, тим самим попереджаючи інших зайців про небезпеку. Ще вони верещать / пищати на зразок дитячого плачу, як ніби кличуть на допомогу, тим самим на цей писк можуть прийти різні хижаки. Молоді зайці верещать високим голосом, а хто доросліший, то нижчим голосом.
я своїй дочці пояснюю кролика / зайчика так само саме як і їжачка такими короткими але швидкими пирханням: фир-фир-фир, типу як він їсть або дихає / нюхає, адже зайчики не вимовляють ніяких частих звуків
А зайчик в хвилину небезпеки, або не видає ніяких звуків, або пищить. Одного разу в дитинстві, гуляючи з однокласниками в лісі, був присутній, коли маленького зайчика атакувала ворона. У чому там була справа не знаю, але пищав зайчик досить голосно.
Залишити відповідь