Зрозуміло ми бережемо своє тіло - адже це храм для душі.
Та й кому буде легше, якщо ми будемо хворі, не красиві і не доглянуті?
В здоровому тілі здоровий дух.
У красивому тілі - не обов'язково гнила душа.
Крім того, як можна давати висновок того, що у гарної людини не може бути красивою душі. Краса душевна вона проявляється в особливій натхненності виразу обличчя і надає йому особливу чарівність.
Так що самі своє тіло бережемо, самі і про душу дбаємо - одне іншому не заважає.
Головне не дати іншим вплинути на наш духовний світ, оберігати свою душевну складову від навколишнього заздрості, злоби і негативу - всього того, що може поранити нашу душу.
А чи є у нас ця сама душа?
Якщо ж є - і про неї ми дбаємо самі. По своєму.
А хтось і зовсім запускає її до повного знищення.
Залишити відповідь