"Шлях до зірок лежить через терни", - Стверджує давня мудрість. Щоб досягти чогось в житті, потрібно, як кажуть на Русі, пройти вогонь, воду і мідні труби. Не життя роздає нам нагороди і удачі або дає нам горе і страждання. А людина сама підбирає в своєму житті те, що він розкидав довкола себе своїми вчинками, діями і навіть думками. Людина в стражданні очищає свою душу, знімає всю каламутну накип з неї. А коли душа, омита сльозами, засяє Любов'ю, ось тоді людина досягне справжньої величі.
Я думаю, що якщо-б людство не знало горя і страждань, то воно не змогло-б в повній мірі усвідомити, і що таке щастя. Тому, що тільки долаючи багато труднощів і позбавлення, ми приходимо до власного благополуччя.
А наказано чи?
Схиляється серце людини до зла, що поробиш. А раз схиляється, вибираємо трапитися з'ясувань, за допомогою яких всі крапки будуть розставлені. У Б.Окуджави є хороші рядки відображають те, що відбувається:
ми собі самі наказали.
Наші почуття ведуть нас в невідомому напрямку, як, якби це була собака поводир для сліпого. Тільки у нас їх аж 5. Вони заплутуються між собою і влаштовують нам страшний дискомфорт.
деякі тварини відчувають теж страждання
так що не ми одні такі
людство ще не придумало як з цим боротися думаю ще не скоро придумає
Залишити відповідь