Так я їх вже не сприймаю. Та й практично не дивлюся. Думаю, що дійсність може бути набагато гірше будь-якого фільму жахів, гірше настільки, що таких страхів навмисне не придумає жоден сценарист.
Все найстрашніше, що знімалося на початку появи фільмів жахів, вже знайоме, а тому не страшно. Але ось частіше бачу фільми, які змушують здригатися не від страху, а від огиди: люблять зараз показувати відірвані кінцівки, мізки на стінах, шматування тел ножем і т.д. І це вже не бліді привиди або хвостаті "чужі", Це фільми, які калічать психіку, причому не тільки дорослих, а й підлітків особливо. Потім дивуються, звідки беруться маніяки і чому така агресивна молодь. Я такі фільми відразу перемикаю, коли бачу по телевізору, але ж чиї - то діти дивляться.
Залишити відповідь