Так особливих помилок не було, хіба що підписання у вересні 14го першого перемир'я з Києвом, правильніше було дозволити народного ополчення звільнити Маріуполь, після цього розмовляти з Порошенком. Дії Росії за цей час були вимушеними і необхідними.
Найсерйозніша помилка і з найбільш сильно аукає наслідками - анексія Криму та взагалі вся політика по відношенню до України. В результаті Росія виявилася в повній міжнародній ізоляції і потрапила під серйозні економічні санкції (які хоч і були спрямовані не на Росію як суверенну країну, а на окремі компанії, - але це неминуче позначилося і на всеп економіці). В результаті всерйоз і надовго - на десятиліття! - Росія посварилася з своїм, можна сказати, рідним братом. Був показаний "чудовий" негативний приклад того, що можна чекати від Росії, так що тепер від неї відвернулися практично всі колишні "братські республіки", Крім хіба що Вірменії. Ну собсно вже після грузинських подій багато стало ясно, події українські тільки підтвердили виникло ставлення.
Політичною помилкою є і підтримка Асада. Ну тобто воювати з ІГІЛ - справа блага (це як раз не помилка), але ось воювати на стороні кривавого індикатор Асада, угробити то чи двісті, чи то двісті п'ятдесят тисяч власного народу, - як-то не прикрашає ... А то , як це робиться зараз, створює враження, що удари наносяться й не так по цих дикунів і бандитам, скільки з тих, хто неугодний особисто Асаду (що б не заявляли наші генерали).
Залишити відповідь