Оскара Уайльда перечитала від кірки до кірки, хочу ще.
Важливо! Чи не поетів, а саме письменників.
Треба: що б книга розбурхувала, хвилювала уяву, що б герої були чуттєвими індивідуалістами, мова була легкий, заворожливий, без перевантажень і мовних зворотів а-ля Достоєвський.
Бажано: цікавий, оригінальний сюжет, алегорії, метафори, парадокси, загальна осмисленість і двозначність.
Не треба: фізичні подробиці а-ля Кінг або Паланік, зайва реалістичність персонажів.
Раз Ви перечитали всі творіння Оскара Уайльда, то саме час звернутися до тієї книги, яку був захоплений герой знаменитого письменника - Доріан Грей. Він був зачарований головним героєм книги французького письменника Жоріс-Карла Гюисманса, яка була названа "біблією декадансу".
Роман називається " навпаки". До речі, у Гюисманса досить багато книг.
Але ця особлива. Ризикніть прочитати.
Моя відповідь, можливо, здасться дивним, але спробуйте Олексія Толстого "Пригоди Невзорова, або Ібікус".
На мене він справив саме те враження, про який Ви говорите (втім, це справа суб'єктивна).
Коли я почув вперше пісню "Декаданс" групи "Агата Крісті", То асоціація спрацювала миттєво - Ібікус!
Ранній Олександр Грін теж хороший. Деякі розповіді просто класика декадансу.
Залишити відповідь