Уже давно в світі намітилася така ситуація, коли важливі не природні ресурси і розмір території, а знання і оригінальні ідеї. Візьміть для прикладу Японію, у якій і ресурсів щось немає або Німеччину. Але багато країн продовжують перебувати в минулому столітті і сидіти на нафтовій голці думаючи, що продаючи сировину інше можна купити і тому розвивати власне не потрібно. Від цього найбільш активні люди залишають країну і реалізують свої можливості закордоном. А наука і промисловість країн, що розвиваються від цього все відстає і відстає від розвинених. До чого призводить такий спосіб господарювання добре видно сьогодні на прикладі Венесуели.
Залишити відповідь