Можна пожити і намучитися до весілля, а можна відразу одружитися і щасливо прожити все життя. Вся справа в правильному виборі, а не в кількості проведеного спільно часу. Звичайно, зараз молоді люди більш практичні і практично всі вчинки вони роблять за принципом: "Як би чого не вийшло". І є в цьому якась частка здорового глузду. Адже куди краще підстрахуватися в сьогоденні, щоб не страждати в майбутньому. Але чомусь, не дивлячись на те, що пробний шлюб у нас в країні практикує великий відсоток населення, кількість розлучень від цього менше не стає. І ще - раніше люди якось примудрялися і без "пожити до весілля" створювати міцні дружні родини. З чого б це, а?
P.S. Це всього лише моя думка і воно не претендує на звання єдино правильного. А вирішувати, звичайно ж, вам;)
Ну ви самі відповіли на своє запитання. Навіщо мучитися? Береженого Бог береже)) Звичайно, для початку краще перевірити свої відносини, та й про другу половинку можна чогось несподіваного нового дізнатися. Спільний побут дає нам багато корисної інформації) А інформація здатна вберегти від помилок.
Я б порадила що звичайно спочатку потрібно пожити разом пізнати один одного по міцніше, щоб без сумнівів говорити на весіллі Так, а не просто від інтересу одне до одного.
В сенсі? А навіщо одружуватися відразу? Хоч тобі і 91,5 рік від роду - все одно. Взагалі я думаю оптимальний варіант прожити року так 3 разом, ну а потім вже вирішувати.
Не зовсім розумію чому ці варіанти взаїмоїсьключаєми. Спільне проживання до шлюбу не гарантує щастя в шлюбі, що не означає такий підхід неправильним. Взагалі стосунки між чоловіком і жінкою мало піддаються прогнозуванню бо надто вже тонка матерія. Що стосується особисто мене, то вважаю досвід спільного проживання за необхідне до шлюбу. А єдино правильної відповіді я не знаю.
В сенсі? А навіщо одружуватися відразу? Хоч тобі і 91,5 рік від роду - все одно. Взагалі я думаю оптимальний варіант прожити року так 3 разом, ну а потім вже вирішувати.
ЯКЩО по "зальоту", - інше питання.
Залишити відповідь