Що робити, якщо начальник – скиглій і песиміст?

Однозначно, самому стати начальником. Можна було б сприймати цю відповідь за жарт. Але, була у мене начальниця ... точний опис дано в вашому питанні.

Мало того, що постійно чимось незадоволена (не обов'язково по роботі, взагалі, по життю), так ще й вимагає участі, співпереживання. Працювала я в той час в банку, там не до розмов, роботи валом.

А тут - то серіал новий треба обговорити, то чиїсь сімейні справи. І відмовити начебто незручно. Добре, нас у відділі було 5 чоловік, завжди знаходилися вільні вуха.

Я цих виливів уникала таким шляхом: начальниця починає розповідати, як все погано, країна погана, місто депресивний, у мене завжди є аргументи на захист, тобто, давила позитивом. Таку людину важливо не підтримувати в його песимізмі, а намагатися знайти позитивні моменти в будь-якому обговорюваному питанні.

Минуло два роки, моя начальниця пішла на підвищення, а мене призначили керівником відділу. Не знаю, як зі мною співробітникам працювалося (сподіваюся, добре :))), нити я точно на роботі не стану. Це будинки, і то зрідка, якщо зовсім вже все дістало.