Коли я була маленька, то жили від зарплати до зарплати. Коли мама щось купувала смачненьке, то ділила все порівну. Просто так не візьмеш і не з'їси одна все. Видавала все потроху. Я до цього звикла. А у чоловіка в родині було за принципом: хто встиг, той і з'їв. У них впорядке речей все з'їсти одному і нікому не залишити. Мама його говорить: ну навіщо ж обумовлювати. Ну а якщо іноді фінансів не вистачає, а побалувати хочеться. Так це значить все з'їсти відразу і потім порожній чай пити, наприклад. Як же краще?
Залишити відповідь