Або сподіваєтеся на телефонну книгу?
Або сподіваєтеся на телефонну книгу?
А я і не пам'ятаю і не сподіваюся на телефонну книгу. Після того як зламався телефон і все номера пропали ми всією сім'єю витратили один вечір і переписали всі номери зі всіх телефонів (4 штуки) на папірець. Але і це ще не все! 🙂 Ми зробили кілька копій цього папірця і вони лежать в різних місцях! І тепер нам нема чого боятися втратити чийсь номер.
Чесно зізнаюся. Знаю напам'ять тільки три номери: свій, чоловіка і сина. Решта набираю з телефонної книги.
яким часто телефоную, з часом і швидко запам'ятовую. А ті кому рідко-ні, так як це ні до чого. Думаю багато хто так і запам'ятовують. Постійно пам'ятаю і завжди номерів 5. А однієї дівчини з якою спілкувався років 3-4 тому до сих пір пам'ятаю що цікаво. У мобіле його вже давно немає, а в пам'яті зберігся і пам'ятаю досі.
Так я свого-то толком не знаю. Тільки на телефонну книгу. Тим більше, що її копія зберігається у мене в компі, і в разі, не дай Бог, втрати телефону я легко відновлю всі контакти на іншому. А забивати собі голову постійно змінюваними номерами - марна праця.
Завжди пам'ятаю телефон чоловіка, і в екстреній ситуації можу згадати мамин і татів. У мене параноїдальний пунктик на цей рахунок. А раптом телефон вкрадуть, як же я зв'яжуся в рідними ?! Та й взагалі стільки ситуацій можливо, коли телефонна книга не допоможе!
На жаль, немає. І справа тут не в моїй поганої пам'яті. Просто за останні роки мої батьки змінили стільки номерів, що я вже в них заплуталася. Пам'ятаю тільки свій номер мобільного і домашній номер телефону батьків і бабусі.
Залишити відповідь