Уже вкотре ловлю себе на тому, що просто мовчки виходжу з їх кімнат, тому що гублюся від їх нахабного поводження. Частково списую на підлітковий період, частково на свою батьківську неспроможність. Але от питання в тому, що тепер робити. Нахабніють то все більше.
Від нахабства дітей навіть дар мови пропадає. Що робити?
Відповідей: 2
4 +/-
Найкраща відповідь
Ну я сам був не дуже то і хорошим дитиною, часто ганяли. Попросіть чоловіка нехай в таких випадках веде бесіду саме він. Зазвичай діти батьків трохи побоюються і через це слухаються. На мене розмова з батьком діяв)
2 +/-
На дворі 21 століття, вони надивилися як живуть багаті сім'ї і самі собі таке дозволяють, крім того впливає оточення, в тому числі в школі. Треба з ними суворо і не шкодувати. Ременя давати регулярно, щоб слухалися, а нахабніти нехай будуть за межами квартири.
Залишити відповідь