Від душевної порожнечі напевно. Адже ми часто, живемо мріями про що - щось хороше. А коли щось йде не так, починаються сумніви, за якими слід ця сама смуток. При чому, ми намагаємося знайти те, в чому криється причина нездійснене, і звинувачуємо безумовно за щось себе, каємося в чому -то. Це також сприяє в кінцевому рахунку цьому почуттю. Не рідко, люди сумують і від розлуки з ким-то або за минулим щасливим часів, хоча грустітьвсеже не варто було б. Потрібно дивитися на життя з оптимізмом! Не треба забувати, що в житті, в се змінюється і за темною, завжди слід біла смуга.
Смуток береться однозначно з душі людини! Це почуття виникає, тоді коли ви про що то, чи про кого то думаєте або згадуєте, мрієте про людину або про місце, хочете повернутися туди або до нього, згадуєте як вам було добре чи весело, і вам хочеться щоб це відчуття повторилося, а цього бажає ваша душа! Особисто я розумію це так!
Залишити відповідь