Повстання Калиновського за іншому називають ще Польське повстання 1863 року, що вже говорить про його територіальному, локальний характер як за місцем походження (в основному царство Польське, Волинь і Північно-Західний край) так і по переслідуваним цілям (вихід зі складу Російської імперії і відновлення Речі Посполитої). Причини цього виступу мали не класовий а націоналістичний характер, польська аристократія хотіла відокремлення від багатонаціональної російської аристократії при збереженні монархічного ладу.
В цьому відношенні повстання Разіна і Пугачова більше схожі на революцію, ніж повстання Калиновського, так як вони хоч і не ставили завдання зміни державного ладу (хотіли поміняти одного царя на іншого) але носили більш класовий характер, будучи зіткненням різних по класової приналежності інтернаціональних груп.
Якщо коротко, то повстання має завжди обмежені цілі і не ставить перед собою мету зміни режиму. Найчастіше повстання починаються стихійно через грубе свавілля влади.
Революція найчастіше готується заздалегідь. У неї цілі вже інші. Зміна правлячого режиму.
Хоча в історії відомі випадки, коли і повстання приводили до зміни режиму і революції виглядали як невеликі повстання.
ІМХО, що революція - це удавшееся повстання, яке призвело до зміни в країні влади.
А нова влада не може ж називати себе погано - революціонер - звучить гордо і незрозуміло, а бунтівник як то у кримінальній ...
Добавить комментарий