Я теж не дуже розумію, в чому справа. Моя бабуся працювала в школі, виховувала двох дітей, топила взимку дві грубки, готувала, прала руками, носила воду з колонки. І вдома завжди була біла крохмальна скатертину і білі крохмальні фіранки на вікнах, які змінювалися до трьом свят: до 1 Травня до 7 листопада і до Нового року.
Мої батьки вранці йшли півтора км до автобуса, їхали на роботу в сусіднє місто, приїжджали назад, йшли знову пішки з сумками, і після роботи обробляли 17 соток землі, вели удвох все господарство, величезний малинник, город, яблука-сливи, встигали читати море книг, ходити в театр, взимку кататися на лижах, мама обшивала себе і мене, вишивала, і щонеділі у нас були пироги, печива, домашні торти і тістечка.
Але вони влітку не дивилися телевізор, весь світловий день був в саду, на повітрі.
Я не можу сказати, що вони не встигали - вдома завжди був ідеальний порядок всюди.
Більш того, я сама встигла пожити після ВУЗу в селищі без зручностей. Я сама колола дрова, топила і чистила піч, тягала воду, прала сама, чистила сніг взимку, але при цьому встигала бути в курсі новинок літератури і мистецтва, читати величезну кількість книг, займатися фотографією, писати довгі листи і розповіді, шити, в'язати, малювати, їздити по друзях ...
А зараз у нас всі зручності, і я нічого не встигаю))
Може, ми планів багато будуємо?
Ми всі кудись поспішаємо, кудись поспішаємо. Тому й життя пролітає як один день. Оглянувся назад і побачив, що зроблено було вкрай мало ... Виходить поспіх наша спрямована не в справу була. А в справу пішли тільки дні з десяток років.
Предки наші жили на Природі. У середовищі, яку створив для нас Бог. Ми живемо в містах з мінімумом рослинності і практично відсутністю тваринного світу. Діти наші ростуть з пластиковими іграшками, натомість живих (як було у предків) ... Тому й думка наша вкрай загальмована.
Ви правильно помітили - ми поспішаємо. Але я б назвав це інакше - ми просто метушимося!
Дії ж праотців наших були раціональні. Кожен обряд був сповнений сенсу. Сенс же в обрядах сучасних - жалюгідна насмішка над нами.
І природно раціональний людина встигне більше, ніж дурний і метушливий.
Це Ваш прадід Вам розповів, що завжди встигав? Я свого прадіда не знав, а прабаба нічим від нас в цьому питанні не відрізнялася.
Ми навіть не поспішаємо, а марно метушимося - це дві різні речі.
Прадіди були вільніше, тому і часу у них було більше. Скажімо, в селі хату світом рубали за один день, сьогодні людина за свою "іпотечну хату" повинен орати 20 років. У лісі було повно грибів-ягід, в річці - риби. Один раз поставив мережу - два тижні можна було стерлядь їсти, абсолютно безкоштовно. А зараз 50 кг стерлядь вам обійдуться в 1000 доларів, за них орати знову-таки потрібно. Коротше, сучасні люди - раби системи, тому й носяться як білки в колесі.
Добавить комментарий