Щоб жити, не слухаючи серце, треба бути безсердечним і бездушним людиною. Але іноді і правда прагнення йти за покликом серця, нас підводить. Значить треба замінить поклик серця на поклик розуму - це найчастіше більш надійно і обдумано. Ще можна прислухатися до своєї інтуїції, обробляючи інформацію з практичної точки зору. Об'єднавши внутрішні прагнення з прагненнями розумними, можна дійсно стати людиною, що живе своїм розумом.
Але і не завжди варто заглушати голос серця, інакше можна просто-напросто позбутися людяності. А співчуття до ближнього хоч і іноді заважає нам жити спокійно, але робить нас дійсно людина, а не мозком на ніжках.
Добавить комментарий