Це дійсно так. Просто наш мозок постійно шукає і знаходить собі заняття, займаючись обмірковуванням прощлом, причому не завжди приємних подій. Або забігаючи в майбутнє. Ось і виходить, що така його активність, не дає жити реальним життям.
Воістину. Все в цьому світі, насправді, набагато простіше, ніж ми можемо собі це уявити і набагато складніше, ніж ми могли б про це знати. Якби ми могли знати як Бог створив цей світ, то самі стали б богами, здатними створювати свої світи. Уявлення ж наші є плоди нашого розуму, подібного розуму Бога, але не обтяженого знанням Бога і тому ірреальні. Кожен з нас живе в своєму, придуманому їм самим світі, і там, майже всі інакше ніж в реальності. Ми самі придумуємо собі складності там, де все просто і навпаки. Потім самі ж і дивуємося невідповідностей реальному. А буває і частіше і гірше, коли один вигадка чи фантазія стикаються, в наших умах, з іншими вигадками чи фантазіями. Тоді про реальність взагалі говорити не доводиться і казки про зоряні війни або тролів здаються більш правдивими, ніж наше життя.
І так і ні.
Світ, в найширшому сенсі, набагато складніше влаштований, ніж ми можемо собі уявити.
Але той світ, який в голові людини, можна впорядкувати при абсолютній чесності перед самим собою. І тоді він, дійсно, стане простіше).
В основному)) всі проблеми у нас в голові, ми їх самі вигадуємо)
Добавить комментарий