Якщо згадати революції, то, мабуть, так. Накопичується-накопичується, а потім виливається в бурю емоцій і тоді вже неважливо, хто свій, хто чужий, і часто в очах лють, в руках залізо, а під ногами кров.
Іноді вони вирішуються словом однієї-єдиної людини. Наприклад, скасування кріпосного права.
Добавить комментарий