Ух ти, як завернули)) Мені здається, "більше чесноти" в "вульгарною праведності", Звичайно ж, т. К. Ключове слово тут - праведність. Вульгарність при цьому - лише ілюзія, мішура, нічого страшного в ній немає. А от "витончений порок", Думаю, є ще більшим гріхом, ніж порок відкритий, оскільки намагається сховатися, "підключає" ще й брехня ...
Доброчесність передбачає дію з метою добра (буквально). Тому в питанні потрібно уточнити на кого направлено добре дію? Доброчесність для кого?
Порок (каліцтво, невідповідність нормам) яке конкретно, і в чому його витонченість? Хоча б для прикладу. До речі витонченість - справа смаку. Для кого-то одне і теж може бути зразком витонченості, а для кого-то зразком вульгарності і низького смаку.
І яка вульгарна праведність мається на увазі?
Без уточнень питання скидається на діалог Чеширського кота і Аліси:
-куди мені йти?
-а куди ти хочеш потрапити?
-мені все одно, аби кудись.
-Якщо тобі все одно, куди ти хочеш потрапити, то тоді все одно, куди йти. Абикуди ти все одно потрапиш. Головне нікуди не згортати.
Не думаю що прикметники, витончений і вульгарна, можуть сильно змінити сенс іменників, порок і праведність, і то, як вони ставляться до поняття чеснота, на мою ви словами грати намагаєтеся і знайти ті смисли, яких не може бути, за визначенням, в даних словах.
Добавить комментарий