Мені більше до душі поема "Реквієм" в якій описані всі жахи Сталінської епохи. Написати такі вірші в такий час це було найбільшим подвигом з її боку. Особливо мені подобаються рядки написані по цій поемі:
Зірки смерті стояли над нами,
І безвинна корчилася Русь
Під кривавими чобітьми
І під шинами чорних марусь.
Адже не дарма напевно це поема вийшла друком лише через півстоліття після її створення. Напевно вона не давала спокою не тільки "батькові всіх часів і народів", Але і всім наступним за ним вождям.
Добавить комментарий