Як правильно говорити: «Має місце» або «Має місце бути»?

Має місце. (Правильно)

Це, безумовно, виражений канцеляризм, який є калькою з французького " avoir lieu". Якщо цей вислів використовується в межах відповідного стилю, то буде вважатися нормою.

Має місце бути. (Неправильно)

В общем-то, неозброєним оком видно, що в цій дієслівної групі має місце щось потворне, переобтяжене. Неначе відбулось нашарування різних поверхів один на одного, і будівля в результаті вийшло досить криве і зім'ятою.

Це теж канцеляризм. Він використовується в офіційно-діловому стилі, але помилково. Чи не буде помилки лише в тих випадках, якщо ми будемо при використанні цієї купи надавати їй іронічний відтінок.

вираз "має місце" в даному випадку є стилістичної нормою. вираз "має місце бути" часто вживається з метою надання мови більшої вишуканості і псевдовисокого штилю, однак навпроти є небажаним елементом чистої російської мови, оскільки являє собою класичний приклад стилістичного плеоназм (необгрунтованої надмірності граматичних форм - семантичних або синтаксичних), "має місце бути" - Семантичний плеоназм, простіше кажучи, мовна надмірність. Найпоширенішими прикладами подібної стилістичної помилки є словосполучення типу "найкращий", "піднятися вгору", "Повернутися назад", "інша альтернатива", "безкоштовний подарунок" і т.д.

вираз "має місце бути" є лексичної помилкою. слово "бути" тут явно зайве за змістом висловлювання. Раз щось має місце, то є вже існує, то слово "бути" потрібно тут, висловлюючись образно, як возу п'яте колесо.

Хоча часто в російській розмовній мові ми вимовляємо "має місце бути" цей варіант абсолютно неправильний. Філологи стверджують, що тільки перший варіант правильний, як для написання, так і для вимови.