Марк Захаров, режисер, художній керівник театру «Ленком»:
Наша влада намагаються всіляко задобрити Жерара Депардьє - і посади хлібні йому пропонують, і житло в самих різних регіонах Росії. І тим самим роблять йому ведмежу послугу: з улюбленого актора для багатьох він перетворився на посміховисько. Навіщо заїжджому французу надають всі блага, в той час як безліч наших старих улюблених акторів живуть в злиднях? Тим більше що днями Депардьє заявив: в Росії він жити не планує, оскільки вже прикупив собі будиночок в Бельгії, але за широту російської душі - спасибі.
Можна справедливо зауважити, що вся ця історія з Жераром Депардьє та й він сам всім набридли. Уже перебір, чесне слово! По-перше, сам Депардьє міг би сказати, що він вдячний росіянам і їх керівникам за теплий прийом, але жити в Росії він не буде, тому квартири та інші подарунки передає до Фонду допомоги нужденним російським акторам. Та й влади в різних регіонах Росії, замість того щоб обсипати благами небідного француза, краще подбали б про наших старих артистів. Щоб не повторилася та трагедія, яка штовхнула Олександра Білявського, наприклад, на фатальний крок. А адже Белявський був любимо росіянами не менше (а може, і більше), ніж Депардьє.
Я прекрасно знаю, як погано живуть наші люди похилого актори, яке злиденне існування тягнуть колишні кумири. І ця танець з Депардьє у публіки викликає додаткове співчуття до них і неприязнь до француза і влади, яка допомагає чужим багатим, а не своїм бідним. Коли люди бояться влада, здригаються - це нічого. А ось коли починають сміятися над якимись державними вчинками - це дуже погано. Якби мери і губернатори публічно взяли під опіку наших ветеранів екрану і сцени, користі для їхнього іміджу було б набагато більше.
Добавить комментарий