Чому на вулицях так не люблять усміхнені обличчя і якщо хтось посміхнеться незнайомцю, то цей незнайомець засумнівається в інтелектуальних здібностях посміхнувшись?
Чому на вулицях так не люблять усміхнені обличчя і якщо хтось посміхнеться незнайомцю, то цей незнайомець засумнівається в інтелектуальних здібностях посміхнувшись?
Є стереотип поведінки людини в суспільстві.
Людина повинна бути суворий, похмурий, не кричати не бігати (цього до речі нас ще в школі вчили, пам'ятайте ...)
Всі хто чомусь відрізняються від норми або стандарту, вважаються нормальними ...
До речі в західних країнах про таку людину нічого такого не подумають, менталітет не той)))
Це у нас в країні прийнято ходити з серйозними обличчями, і вже на підсвідомому рівні є установка, що посміхатися людина може тільки з якоїсь причини, а не просто так. І цілком невинна і проста причина для посмішки соверешнно незнайомим людям - це низькі інтелектуальні здібності усміхненого, простіше кажучи, радіє як дурень.
Особливо недовірливі або недовірливі люди можуть піти далі і вирішити, що людина їм посміхається, тому що:
І Т. Д. і Т. П.
В цілому ж в нашій країні неприязнь до усміхненим всім без розбору людям викликана історичною звичкою чекати підведення від оточуючих.
Я так не вирішу, якщо звичайно перехожий не розмовлятиме сам з собою і відповідно жестикулювати 🙂
Люди !!!! Посміхайтеся і відповідайте на посмішку посмішкою !!! Це той хто похмурий, найчастіше, Дурень!
ТОлько дурні думають, що усміхнений чоловік - дурень)))
Та тому що чому тут посміхатися, в цій країні? Точно, тільки дурень і зможе! Блаженний-нічого немає і нічого не треба! Це по-перше. А у = друге, дійсно, ще й не дуже розумно, тому що -не люблять у нас щасливих, правда. Щасливий -Тримай це при собі, не рви душу оточуючим, що не тряси їм своїм щастям, як червоною ганчіркою перед биком! Мало кому у нас вдається бути щасливим, не треба дражнитися! Все одно, побачивши твою задоволену пику, тебе тут же затопчуть, тому і дурень -що цього не розумієш! Сам, що називається, напросився, сам і отримаєш. Такий народець -пережіткі важкого минулого.
Запевняю вас, що якщо посміхатися перехожим добродушною, доброзичливою посмішкою, то так вирішить лише переважна меншість. Це ті люди, які завжди чимось незадоволені. Такі, на жаль, є в будь-якому суспільстві (не тільки в російському) ... Головне - щоб посмішка йшла від щирого серця і несла добро.
Я завжди посміхаюся, мабуть це в мені закладено. І не помітила, щоб мене взяли за дурочку. Навпаки, багато в відповідь посміхнуться! І зараз мені дуже легко, живу в Болгарії, болгари посміхаються всім і я не відрізняюся від них. А от росіян похмурих багато і їм важко перебудуватися.
Люди звикли до похмурим особам, що їх оточує, особливо вранці, коли всі поспішають на роботу. Посмішка на обличчі іншої людини відразу викликає подив, може здатися, що людина не як всі, сумашедший.
Ну якщо ви в упор будете дивитися на кого-то і посміхатися, то людини це здивує, а якщо самі собі від гарного настрою, то хоч цілий день.
Добавить комментарий