Вся Україна так не вважає. Українське суспільство досить різноманітне. І на Україні мастей - як в карася кісток.
Не хочу вже в 100500-й раз заводити шарманку про ошукати Європу нещасних українців. Які повірили в Євросоюз, віддали йому своє сердце, а той падлюка не вподобав по-справжньому. Це вже знають навіть самі "розп'яті". Але не визнаються - тяжко таке.
Але на питання:
можна відповісти і так - по тій же причині. Тобто, через нерозділене кохання. Росія - розлюбила, напала, все перекрила. Європа - обдурила (не любила), кинула, відвернулася. І ось стоїть Україна, обличчя червоне, кулачки стиснуті, бровки похмурі.
А рік тому Порошенко особисто обіцяв привести Україну до процвітання. Киваючи на європейських сусідів. Янукович і то був чесніше - так і сказав, що на таке диво грошей поки немае. І коли будуть - невідомо. Ну і що вийшло?
Український бізнес, малий і великий, розплився слюнями на європейські ринки. Ну, куди Порошенко привести обіцяв. А через рік що маємо? Товарообіг з Європою звалився взагалі на 25%. І падає, падає, падає ... Але ж на гроші українського бізнесу був влаштований Майдан. На деяку частину Майдану. Бо заради мрії - грошей було не шкода.
Але Європа ще тоді дохідливо і твердо пояснювала, що для шлюбу з нею - потрібні докази спроможності. Переоснащення, модернізація. Майже повний переділ промисловості. Нещасний Янук тоді і бовкнув - немае грошей ...
І де нині тієї Янук? Банду - геть?
А ще Україна чекати недовго залишилося січня 2016 року. Коли Європа припре на український ринок свої товари (в рамках досягнутих домовленостей про зону вільної торгівлі).
Про Росію і не буду говорити нічого. Про зимові поставки для України (без передоплати) вже багато писано-сказано. Але Росія ж - вчорашній день? Орда монголо-Кацапська. Ватники, стекломой, Рашка ... Окупанти. Та ще й жаднючіе до неможливості.
Ось і психує Україна. Бо зі старим компаньйоном посварилася, а з новим не подружилася.
І ... вільна як вітер ...
Ну як же?!
Націоналізм то через край!
"Велика Україна"
"слава нації"
"Смерть ворогам"
"слава Україні"
Днями один з істориків України і зовсім повідомив що на початку 1 століття Україна і Єгипет годували всю Землю.
І ось в атмосфері "власної величі" росте і розвивається особистість і потрапляє в ... - реальність.
І чому це інші країни не забезпечують Україні?
Хто вони і хто - Україна!
Обурення, шантаж, вимоги ...
І знову реальність ... Україна вже банкрут.
"Чому країни не допомагають Україні"?
Невже інтереси інших країн вище інтересів України?
Начебто проста відповідь - "Так", Але такий "важкий" для його сприйняття.
А зараз, коли Україна сама відмовилася від Росії, але не вступила - нікуди.
Зараз і зовсім приходить усвідомлення, що її використовували і що перспектив все менше.
"Використовували України, кинули її!"
Де ж тут велич?
Тільки розлад, агресія і дратівливість.
Причому Україна усвідомивши те, що відбувається на зразок вже не вважає, що їй все повинні. Навпаки приходить усвідомлення - чим віддавати борги.
Ні звичайно, вони знають чим віддавати доведеться, але знову таки - прагнення намагатися цього не помічати, нібито від цього - проблема зникне сама по собі.
Ви ще станете свідком, як через з десяток років, Росія знову почне годувати Україну - не без цього.
Ну або що залишиться від неї.
Дивна річ, якщо після війни В. В. Путін вкаже допомагати Україні - його рейтинг відразу ж впаде в той час, як в Україні візьмуть це як - зобов'язання з боку Росії.
Смішно!
Така думка не відображає думок переважної більшості українського народу, який і представляє собою країну Україна. Думка і висловлювання різного роду популістів "національної ідеї" і геліоцентричної положення України у Всесвіті, просто відпрацьовують вкладені в них гроші. Це вже розуміють і в самій Україні, і в Європі, і в усьому світі. Народ, як завжди, дуже терплячий, але до пори до часу.
Добавить комментарий