Будинок є будинок. Якщо раніше вистачало біженців зі Слов'янська і Краматорська в Святогірськ, Донецьк, то тепер ми, жителі Слов'янська приймаємо біженців. Багато знайомих, до сих пір зустрічаю на вулиці, обіймають, і цікавляться, як живий і здоровий. Якщо врахувати, що з блокадного Слов'янська нікуди не виїжджав.
Люди сподіваються на краще.
Сьогодні спілкувався з нац гвардією. Вони самі в шоці від знесення пам'ятника Леніну в Харкові. І задають собі питання: Кому ми служимо?
Людей обманом заманюють на нікому не потрібну війну.
Якщо навіть вже Меркель визнала законність ДНР і ЛНР, то чому Вальцман - Порошенко не зупиниться? І мирних людей до сих пір бомблять?
Тому що ми Українці! Ми вільний народ, і ми завжди будемо повертатися в свій рідний дім!
Напевно, почуття страху згодом притупляється, неможливо адже весь час жити в перенапруженні. Та й душа, звичайно, болить за батьківщину - як там, що відбувається, чи живі рідні та друзі. В гостях добре, а вдома краще, навіть коли йде війна ...
Не обов'язково не бояться. Багатьом просто нікуди подітися. Хтось гостював у родичів, неможливо ж вічно гостювати. Хтось знімав квартиру і гроші закінчилися. Хтось жив в дачних будиночках, де з настанням холодів жити неможливо. А у деяких відновили роботу підприємства-роботодавці. А роботу втратити зараз ой як страшно.
Так, вони дійсно повертаються додому. "Будинок, є будинок. вдома краще" - Такі фрази мені говорила дівчина з Луганська, яка вже сьогодні поїхала додому. Що там говорити, будинки дійсно краще, а не бояться вони, бо ВПЕВНЕНІ, що скоро все закінчиться. У них є надія. Багато вже їдуть додому
Мій дім моя фортеця. Ні в одних гостях не будеш себе почувати як вдома. Люди втомилися блукати по чужих місцях. Як говориться в своєму будинку і стіни підтримують. Тим більше військові дії на Донбасі вже вщухли і для проживання менше небезпеки.
Добавить комментарий