Досить відпочивати, на тому світі відпочинемо, а зараз працювати?

Дуже подобаються слова з "нашої Раші", Про відпочинок.

Я не з тих людей, у яких як у Карлсона моторчик, я дуже швидко втомлююсь, мій організм в будь-якому випадку захоче відпочити, навіть, якщо моя душа не захоче цього.

Я не знаю, що існує на тому світі, але із задоволенням би морально там відпочила, шум набрид і міський, а особливо сусідський.

Я вважаю головне-це не те, щоб багато працювати, а так жити, щоб у тебе була гармонія душі і тіла, інакше будеш почувати себе нещасною людиною і не важливо, що через менший кількості робочих годин у тебе менше грошей, головне, щоб на найнеобхідніше вистачало (зайві копійки в місяць щастя не принесуть, якщо вони зароблені своїм горбом).

Ні не дотримуюся цього прнципа, я хоч і віруюча людина, але все-таки побоююсь, що на тому світі вже не відпочинеш, тому що його (того світла) немає.

А якщо і є, то в рай я навряд чи потраплю, хоч я і не велика грішниця, але і не свята. А в пеклі сильно то і не відпочинеш: будуть там на сковорідці смажити або вилами в бік тикати, який вже тут відпочинок 🙂 Є така приказка, навіть дві

Ділу час потісі годину. І все добре в міру. Так що я вважаю, що добре відпочити теж потрібно.

Я вважаю, що якщо не давати своєму організму повноцінного відпочинку, а думати тільки про роботу, то відпочинок на тому світі, настане набагато раніше, ніж хотілося б. Тому, хоча я і працюю багато, все ж намагаюся давати собі відпочити.

І сенс працювати, якщо навіть не буде часу витратити гроші. Я вважаю, ну хоча б два рази на рік необхідно брати відпустку і їхати або летіти. Організму теж потрібен відпочинок, та й зміна місця не завадить.