Я минулої зими зіткнулася ніс до носа з вовком, коротше приїхала я на поїзді Кіров-Луза на 44 км, вже темніло, кругом один ліс не якийсь села поруч немає, до села 5 км йти. Ну коротше пішла я в ліс, так як час ще було до поїзда, і побачила темну постать нагадує собаку і два вогню, я думала, що це або мисливець або лісничий. Виявилося це був вовк, він слава богу був один, я як закричу, що так само в селі б почули і на платформі, благо я не далеко пішла від лінії і змогла з орієнтуватися, на самій платформі вогнів і людей не було, була я там одна, коли вибігла до лінії я включила ліхтарик на стільниковому телефоні, вовк за мною не побіг, я тільки бачила як очей вовка промайнули і зникли в глиб лісу.
Добавить комментарий