Тих кого зараз називають іноземним словом гастарбайтерами. Приїжджих, що займаються некваліфікованою роботою, які уклали договір з підприємством по ліміту прописки. Тобто, живеш в Москві поки діє договір з московським підприємством.
людей спеціально "виписаних" з інших областей для роботи на заводах, підприємствах, фабриках Москви. Не вистачало тоді робочих рук в столиці, а заводи-фабрики будувалися тому і залучали так званих "лимитчиков" . Лимитчики бо в обмеженій кількості.
До лимитчиков ставилися також і дільничні лікарі-як терапевти, так і педіатри. Вони отримували спочатку прописку і житло в комунальних квартирах, а потім багато дочекалися окремих квартир, і до цього дня вони і їхні діти (онуки) вже живуть в Москві, як москвичі.
Та й не тільки в шістдесятих. Лимитчики, вони ж ліміту, приїжджі провінціали, що не мають московської прописки. Як розповідав лідер групи ДДТ Юрій Шевчук, Віктор Цой його дратував лимитчиков. І з Уфи приїхав, і окуляри ізоляційною стрічкою обмотані 🙂
Добавить комментарий